Сум

Розчиняється  в  сірих  калюжах
З  парасолькою  й  дивним  плащем
Сум,  який  у  знесилених  душах
Просинається  разом  з  дощем.

Він  блукає  брудними  дворами,
Зазирає  у  вікна,  мовчить
І  вишукує  в  спогадах  шрами
(Бо  у  цьому  йому  таланить).

Сум  німий,  його  рухи  безмовні,
Вглибину  проникає  і  вшир.
Він  всередині  тебе  і  зовні  —
У  душі  і  на  стінах  квартир;

В  килимах  із  пожовклого  листя,
На  дахах  темно-сірих  споруд
І  у  кожному  закутку  міста;
У  думках,  у  віршах  —  навіть  тут...

(23  вересня  '18  р.)

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=807588
Рубрика: Лірика
дата надходження 23.09.2018
автор: Alisson