Як далеко тобі до осені…
Молода іще кров нуртує,
Тепле літо з травами-росами
В юну душу йде-чимчикує.
І тихенько стукає пальчиком:
«Ти пусти, хлопче, ми так схожі!»,
І лоскоче сонячним зайчиком,
Пестить лагідно квіти гожі.
Милим чубчиком вітер грається –
Не солідний якийсь ти зовсім.
Тільки болем серце розкрається,
Бо в очах сива-сива осінь…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=807619
Рубрика: Воєнна лірика
дата надходження 24.09.2018
автор: макарчук