Запитався син у тата:
-Хто такі є козачата?
Чому кажеш ти: - Козак,
Хоча я малий хлопчак?
В козаків є довгі вуса,
А я зовсім ще вусий,
Оселедця я не маю,
Букви всі не вимовляю.
То який же я козак?
Хіба, скажеш ти, не так?
Тато чуба потріпав
І синочку так сказав:
- Не всі, хто мали шаровари,
Козаками поставали.
Бо козак – це сила волі,
Вміння вибороти в долі
Щастя, злагоду родині,
Мир всій нашій Україні.
Козаком лиш той зоветься,
Хто на поміч всім озветься.
Хто боронить рідну мову,
Материнську, калинову,
Хто підніметься з колінець
Скаже: - Я є УКРАЇНЕЦЬ.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=807785
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 25.09.2018
автор: Волинянка