Мені здається,люди дивні... Кожен день вони чимось незадоволені...То погодою за вікном,то поганою мережею на телефоні... Люди видають свою ''награну''мудрість, вони показують себе на роботі ,в навчанні, висловлюються завченими фразами,але не хочуть нормально жити... Розуміння нормально жити у кожного з нас своє... Для когось мати славу і гроші, для когось мати купу постів в інстаграмі,але не задумуючись про справжні істини ми помираємо, спочатку духовно,потім і фізично..
Нам буде здаватися,що життя йде в своєму руслі,а на схилі літ, ми будемо жаліти про якісь свої вчинки... Давайте озирнемось навколо, пора думати, говорити,робити, жити так,як підказує тобі серце... З часом зрозуміємо ,що грошей ми не заберемо з собою,і що це просто ресурс для фізичного існування людини... Нашу душу й свідомість неможливо підкупити, вона буде різною у всіх, і ці речі більше допоможуть нам...
Треба стримати слово,дане собі!Дійти до своєї мети,здійснити свої мрії, створити свій ідеальний світ,і ніхто не зможе нас зупинити... Про це можна можна говорити довго,ці слова для людей будуть пустими...
Та найбільш неймовірним у нашій сучасності є те,що ми давно живемо в двох світах...
В одному світі живуть всі ті мажори,депутати, російська''вата'', люди,що жаліються всім і на все, ті,для яких новини про нові смерті стали простими цифрами...Одним словом всі ті,кому байдуже на своє життя і на всі наслідки ....
В іншому світі, всі,хто дійсно живуть на повну,здатні звернути гори заради своєї мети,готові жертвувати життям і здоров'ям, всі ми знаємо цих людей,їх неможливо перелічити , і дуже хочеться,щоб у світі було більше добрих і щирих людей,щоб не було війни і смертей, дуже і дуже хочеться миру...
Вибачте за жахливий зміст ,не знаю,що таке вийшло,знову думки)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=807940
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 26.09.2018
автор: Лілія Левицька