Ця казка лиш оманою була,
Пора вже знати, що в житті див не існує
Лише одним тобою я жила
І пам'ять вперто образ твій малює.
Я загубитись хочу, але де?
На що не гляну - завжди пригадаю
Хоч час невпинно вдалечінь іде,
Та я ще сподіваюсь і чекаю.
Ніщо уже не здійснить моїх мрій,
Не допоможе чарівне люстерце
У попелі від спалених надій
Давно я поховала своє серце...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=808053
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 27.09.2018
автор: Кароліна Дар