Мій другий – київський – пуп
закопаний мною на Дарниці.
Закопаний, проте – проріс.
І тепер високо випинається
незграбним громаддям з мармуру
над поверхнею землі,
посеред численних складок
із приземкуватих "хрущівок",
на перехресті бульВерРади
і Будівельників.
Його одоробло
глибоко втягнуло в себе
усі шви після пологів,
опісля перерізання підземної пуповини,
давно втративши зв'язок
із плацентою Землі,
аби самому стати батьком
для тисячів юних київських сімей,
які дадуть життя
купі маленьких київських пупчиків.
Пуп. Пупок.
Пупець. Пупчик.
Пупеня... Пупище!
Іди до мене, мій пестунчику.
Палац Урочистих Подій.
© Сашко Обрій.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=808100
Рубрика: Міська (урбаністична) поезія
дата надходження 28.09.2018
автор: Олександр Обрій