Жила собі дівчина із простих.
Ні грамот, ні манер вона не знала.
Жила собі спокійно, продавала
Прохожим різні свої квіточки.
Аж поки якось в день дощливий
Не відбулася зустріч рокова.
Тоді на спір зійшлися пани два,
Що зроблять з неї леді манірливу.
Мети вони своєї досягли —
Вона призвела справжнісінький фурор.
І тут питання виникло одне:
"А що із нею буде далі-то?"...
Мораль тут добре видно.
Коли береш когось в опіку —
Не кидай, не лишай, коли обридне.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=808219
Рубрика: Сюжетні, драматургічні вірші
дата надходження 29.09.2018
автор: Кирпичина з гори