Ти зранку п'єш, мов нічка чорну, каву
А я п'ю чай з гірських духм'яних трав)
І розумію... Як же ж це чудово!!!
Що поміж нами - ні обовязків - ні прав))
А був же ж час що я тобою марив)
Але пройшло, немов на вітрі дим
Вже ж чай та кава - надто особисте)
Щоб просто пити їх по ранках аби з ким...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=808226
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 29.09.2018
автор: Вітрисько