Повертаюсь нарешті додому,
Наймилішого серцю Стрия.
Усміхаюсь крізь сльози і втому -
Бо там друзі мої і рідня.
Вже Угерсько, КП і Добряни,
Львівський міст, а за ним - об'їзна.
Кілька метрів до рідної брами,
Тільки мить - і домівка моя.
Стрий змінився до неупізнання,
Та незмінна у нього душа ...
Тут і згадка про перше кохання,
Й перші кроки в доросле життя.
Кожна стежка знайома до болю,
Мовби кличуть Стрия береги.
І куди б не закинула доля,
Повертаюся серцем сюди.
Місто добрих людей і магнолій!
Це країна дитинства моя.
Місто щирих сердець і любові
Понад берегом річки Стрия.
© Зоряна Кіндратишин
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=808247
Рубрика: Лірика
дата надходження 29.09.2018
автор: Зоряна Кіндратишин