То не біда, що в скронях сивина,
А головне- що любляче серденько,
Бо для кохання вічна істина одна-
Воно не старіє, а підкрадається тихенько.
І не сховаєш серце в потайки,
І не накажеш йому щоб позабути,
В душі бентежать день і ніч думки,
Болить, коли не можеш разом бути.
Закохане серденько може все,
Моря і гори в мить перелетіти.
Кохання лиш тоді лікує як цвіте,
Без нього не змогли б ми жити.
Коханню оди співано й пісні,
Коханню посвячують поеми,
Коли кохаєм - то щасливі ми,
І щастю не страшні тоді проблеми.
Руслана Ліщинська-Солецька
29 вересня 2018
ruslana679@gmail.com
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=808289
Рубрика: Лірика
дата надходження 29.09.2018
автор: Руслана Ліщинська-Солецька