Дім розбитих сердець

У  цьому  Домі  слів  не  чують  як  на  лихо
Любові  в  цьому  Домі  так  чекать  даремно
І  думок  потоки  у  ньому  відлітають  врозсип  стиха,
(Думки  у  ньому  відлітають  врозсип  стиха)  
Щоразу  світло  злом  женуть  в  дальній  кут  таємний
(Світло  злом  женуть  у  дальній  кут  таємний)

Словам,  що  линуть  від  душі,  ніхто  не  вірить
Не  кличуть  в  гості  на  Різдво  та  на  хрестини
Індиферентність  вкоренилась  понад  міру
Свій  слід  залишає  плямами  брехня  на  стінах
(Слід  залишає  свій  брехня  на  стінах)

Такому  просто  статися  з  ними
Не  зі  мною,  не  з  тобою,  не  з  нами...
Приходить  ночами
(В  очах  знову  стане)

Дім  розбитих  сердець
Темним  холодом
Наче  човен  серед
Моря  осіннього  золота

Дім  розбитих  сердець
(Ледь)  прочинені  двері  збентежено
Щойно  був  тут  і  щез
Щойно  був  тут  і  щез
Пробач  мені  ці  упередження!

Той,  хто  кудись  збігав,  той  повертався  знову,
Не  збагнувши  сил,  що  (вмить)  повертають  мов  важіль
Сюди,  де  в  коридорах  вічний  гвалт  розмовок
І  нема  у  пильних  дзеркалах  відображень.

Я  вимолив  щастя  в  мовчазної  висі
Не  може  бути  зради  тут  або  незгоди
Та  туманом  мокрим  брили  стін  знайомих  вкрились
До  ніг  спадають  із  пітьми  такі  знайомі  сходи

Такому  просто  статися  з  ними
Не  зі  мною,  не  з  тобою,  не  з  нами...
Приходить  ночами
(В  очах  знову  стане)

Дім  розбитих  сердець
Темним  холодом
Наче  човен  серед
Моря  осіннього  золота

Дім  розбитих  сердець
(Ледь)  прочинені  двері  збентежено
Щойно  був  тут  і  щез
Щойно  був  тут  і  щез
Пробач  мені  ці  упередження!

__

Дім  розбитих  сердець
Темним  холодом
Наче  човен  серед
Моря  осіннього  золота

Дім  розбитих  сердець
(Ледь)  прочинені  двері  збентежено
Щойно  був  тут  і  щез
Щойно  був  тут  і  щез
Пробач…

Дім  розбитих  сердець
Темним  холодом
Наче  човен  серед
Моря  осіннього  золота

Дім  розбитих  сердець
(Ледь)  прочинені  двері  збентежено
Щойно  був  тут  і  щез
Щойно  був  тут  і  щез
Пробач  мені  ці  упередження!

Пробач  мені  ці  упередження

Переклад
Оригінал  -  М.  Пушкіна



In  the  house  none  is  ever  heard  by  the  other
And  none  is  ever  treated  here  with  love  and  honour
Evil  thinking  spreads  around  ’n  silence,  rather
Pushing  the  light  away  to  the  farthest  corner    

Bottom-hearted  words  by  far  are  not  believed  in
Guests  are  never  welcomed  for  a  Christmas  or  birthday
Indiference  for  ages  goes  beyond  the  limits
Lies  leave  their  spots  of  dirty  traces  on  it          

To  someone  else  it  can  probably  happen
And  for  us  it  will  be  as  usual,  
But  I’m  in  illusion  -  

Right…  
In  front  of  me  the    
House  of  broken  hearts,
Sailing  ship  through  the  dark,
sea  of  fallen  gold  downtown

House  of  break  open  hearts
Vintage  doors’  gape  is  so  suspicious  
It’s  been  here  and  it’s  gone
It’s  been  here  and  it’s  gone…
Forgive  me  my  superstitions...

Having  run  away,  one  would  return  in  awe…  all  
Captured  by  the  force  appearing  to  be  so  mesmerizing
Down  to  the  corridors  full  of  fussy  quarrels
Where  the  dusty  mirrows  have  no  reflections  either

I  have  prayed  to  silent  heights  that  I  would  be  happy  
There  is  no  betrayal  here  and  no  treason  -
Familiar  stone  walls  in  chilly  fog  are  escaping,
Familiar  stairs  fall  down  from  the  dark  so  easy.      

To  someone  else  it  can  probably  happen
And  for  us  it  will  all  be  as  usual,  
But  I’m  in  illusion  -

Right…  
In  front  of  me  the    
House  of  broken  hearts,
Sailing  ship  through  the  dark,
sea  of  fallen  gold  downtown

House  of  break  open  hearts
Vintage  doors’  gape  is  so  suspicious  
It’s  been  here  and  it’s  gone
It’s  been  here  and  it’s  gone…
Forgive  me  all  these  superstitions

AAAAAA

Right…  
In  front  of  me  the    
House  of  broken  hearts,
Sailing  ship  through  the  dark,
sea  of  fallen  gold  downtown

House  of  break  open  hearts
Vintage  doors’  gape  is  so  suspicious  
It’s  been  here  and  it’s  gone
It’s  been  here  and  it’s  gone…
Forgive…  

Right…  
In  front  of  me  the    
House  of  broken  hearts,
Sailing  ship  through  the  dark,
sea  of  fallen  gold  downtown

House  of  break  open  hearts
Vintage  doors’  gape  is  so  suspicious  
It’s  been  here  and  it’s  gone
It’s  been  here  and  it’s  gone…
Forgive  me  all  these  superstitions

Forgive  me  all  these  superstitions

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=808375
Рубрика: Лірика
дата надходження 30.09.2018
автор: АндрійМазан