Ти вибачай, що повінь змила палі.
Що прогоріли кольори душі.
Вірш: Промені... Автор Гостя, Поетклуб
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=807952
Осінні роздуми
Що, друже Сонце –
Віхолі в підмогу?
Колюче, терпке і холодне теж...
Такі тяжкі
Душі святі пороги...
Та ще й чужий, весільний цей кортеж...
Але ж буває
Сонечко чарівним,
Чуттєво сонним і ласкавим теж –
З ним так прекрасно
У обіймах мрійних
Й життя тоді земне не має меж...
01.10.2018р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=808446
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 01.10.2018
автор: Променистий менестрель