Прощання з морем…
Вдячності слова,
Слова захоплення
В експромтній оді
Пускаю, мов кораблики,
На воду,
Що вічно неповторна і жива.
Нехай собі гойдаються,
Пливуть.
Торкатимуть їх пальчиками
Хвилі.
Для них слова ці будуть
Зрозумілі.
Завжди.
Бо там не знайдуть каламуть.
Блищить солона крапля на щоці.
Як оберіг візьму собі на згадку
Відлюдника-рачка
Порожню хатку.
І два, коштовні майже,
Камінці.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=808698
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 03.10.2018
автор: Ніна Багата