Звучала осінь музикою ліри
І усміхалась, як шедевр Да Вінчі,
Та раптом стужею дихнуло з півночі,
Немов із пащі неземного звіра.
І осінь з несподіванки заклякла –
В тривогу обернулася ідилія.
Ліричний наспів хтось неначе вилаяв,
А усмішку скривило переляком.
Проте – даремно!
Сонце ще заступиться,
Неначе лицар у сліпучих латах.
Мороз-хижак пошкіриться, потупцяє
Та й позадкує на тремтячих лапах.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=808799
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 04.10.2018
автор: Ніна Багата