Вночі так рясно падали зірки,
(мабуть, в кишені неба є проріха).
Нашіптував Чумацький Шлях казки...
Котився місяць палевим горіхом,
вдивлявся пильно в душі сонних міст,
і непомітно час спливав у вічність...
І потихеньку змінювався зміст
міських казок, вбираючи магічність...
Обплутало будинки хмілем-сном,
застигло все у нездійсненних мріях.
Та вже невдовзі ніч змахне крилом
й помчить шукати стежку у сузір'ях.
Прогнавши сни без всякого жалю,
світанок ляже килимом на ганок,
роса заграє блиском кришталю
й впаде до ніг новий серпневий ранок.
25.08.18
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=809051
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 06.10.2018
автор: Денисова Елена