Залишається мить і я вкотре в тобі по́тону
На світанку захочу раптом собі втекти,
Якщо скажуть про нас кілька років потому,
То найперше про те, що зіткнулися два світи.
Бо ти - світло моє у погожу і теплу днину,
Бо ти - тінь, коли раптом усі зачаїлись/мовчать.
Я щомиті тебе думками шукаю й лину,
Наче мале дитя без матері, наче мені лиш п’ять.
І любові тої в собі так нестерпно багато но́шу,
Що, здавалося б, можу ділитися з тими, у кого нема.
Я нічого не хочу більше, лише Бога про́шу:
Нехай я забуду з тобою назавжди слово «одна».
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=809098
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 06.10.2018
автор: Ivanka B.