Я чую, плаче знов небесна арфа!
Знов неповинного на суд ведуть!
І розриває собі одяг Каіафа,
В лице прекрасне знов раби плюють!
І чути знов: « Нехай буде розп`ятий! »,
Кому ще вчора постеляли путь,
І підступає знову час дев`ятий,
Коли Його жорстоко розіпнуть
Під мурами Святого Київ - Града
На посміховисько номенклатурним псам,
На радість ліберальним демократам
І збоченцям, та на спасіння нам!
Опалим листям Лаврського каштану
Один на одне стеляться роки,
І все вертається, і все іде по плану,
Хтось втілює Євангельські рядки!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=809115
Рубрика: Духовна поезія
дата надходження 07.10.2018
автор: Протоієрей Роман