Засиджуюсь сьогодні до пізна.
Мій час відмовився від чаю.
Життя тут взагалі не має дна.
Не має і не питає чи ми літаєм.
Може десь посеред хмар?
Нема там горя, та і сну немає.
Ми вже шукаєм кращих чар,
Та більших ми не знаєм. Напевне, їх і не буває.
Шукаємо для ніг землі.
І де ж вона поділась? Не відчуваєм.
Життя і тут не має дна.
Ми ж маєм крила. Та не літаєм.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=809159
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 07.10.2018
автор: O.Lorelay