Вчителька на пенсію пішла.
Дожила до неї, бідолашка.
Ніби псом понівечена пташка:
Всю себе роботі віддала.
На світанку власного життя
Так багато прагнула зробити:
Дітлахів чужих, як рідних, вчити,
Довести усіх їх до пуття.
Пролетіли в клопотах роки.
Багатьом допомогти зуміла,
Всіх знаннями щедро наділила.
Дякували діти і батьки.
Оповили сутінки життя.
Вже пора напевне відпочити.
Тільки, от, на пенсію прожити
Важко. Неприємне відчуття.
У суспільстві змінено мораль.
Совість, честь і гідність не в пошані.
У фаворі гроші. а путани-
Олігархи б"ються за Грааль.
Вчительці сердешній невдогад,
Що не так вона колись вчинила
І чого дітей не научила,
Що життя ніяк не йде на лад.
Все ж тепер одна розрада є.
В снах вона - розумниця, красуня.
Дзвоника далекого відлуння
Спокою чомусь їй не дає.
Прим. - Грааль в переносному значенні - недосяжна мета
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=809170
Рубрика: Вірші до Свят
дата надходження 07.10.2018
автор: Leskiv