Школа моя укрита чаром,
я в ній була, як у раю...
Стежки заметені вже часом,
та я її й нині люблю...
Хоча й змінилась моя школа,
її новини я ловлю...
Для неї все зробить готова,
доки живу не розлюблю...
Вона мені,як мати рідна,-
з дитинства босоногого,
і навчання,й робота плідна,-
в цім смисл життя всього мого...
Хоча я їй вже й не потрібна,
нові в ній правила й дива,
всього найкращого все ж гідна,
вона ж німою не бува...
Дитячим галасом щоденно,-
вона цікава і жива,
я відчуваю достеменно
зміни її й нові права...
Школа була для мене дивом,
тепер у спогадах живу...
Стежки заметені вже чаром,
любила і тепер люблю!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=809214
Рубрика: Присвячення
дата надходження 07.10.2018
автор: геометрія