Слухаючи Вівальді

Це  не  фортепiано,  не  орган  –  
це  скрипаля  чаклують  вправнi  руки.  
Тремтить  й  вибрує  скрипка  вiд  напруги  –  
несамовитi  звуки...  Ураган?  

У  вирi  гроз,  у  всiх  горнилах  бур  
знайшов  маестро  музику  шалену.  
Бурхливого  потоку  мiць  вогненна  –  
вся  зiбрана  з  природи  партитур.  

У  серцi  залишаючи  слiди,  
все  б'ють  та  б'ють  по  нервах  скрипки  звуки...  
Таланту  i  майстерностi  сполука  –  
"Гроза"  Вiвальдi  –  в  серцi  назавжди.  

 
https://www.youtube.com/watch?v=N5SIxDLO2io  

Iлюстрацiя  –  картина  Крiстiана  Жекель  "Скрипаль"  

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=809303
Рубрика: Присвячення
дата надходження 08.10.2018
автор: Денисова Елена