Вчора був день і сьогоднішній йде до кінця.
З друзями міг ти зійтися, ковтнути винця,
Книгу якусь почитати – серйозну чи ні,
Замок оглянути в Відні чи Галичині.
Міг би зійти на найвищу в Європі гору,
Оком моргнути Верзасці-ріці чи Дніпру.
Ліс засадити новими деревами. Так.
Гарний концерт подивитись, кіно чи спектакль.
Винайти ліки би міг від смертельних хвороб,
Стримати того, хто світу легені рве , щоб
Дати життя всьому тому, що дихає ще,
Гріється сонцем і сяє, умите дощем.
Міг би добро дарувати, збирати гриби,
Квіти ростити, шукати у морі скарби.
Стати на горло отруйній гадюці війні,
Рани прибрати на тілі країни гнійні.
Можеш багато чого ти, допоки живеш,
Як на шляху перешкод не наставиш і меж.
Ну, то іди і фундамент під щось таки рий.
Крани зневірі та ліні скоріш перекрий.
Верзаска –найпрозоріша річка Європи.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=809339
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 08.10.2018
автор: Крилата (Любов Пікас)