Ми серед вас.
Ну ось! Погляньте, зовсім близько,
такі колючі в мирний час
і з поглядом в очах без блиску.
Топіть, топіть нас швидше!
Тягніть із силою на дно!
Ми лиш подивимось на сонце... вище,
вже звично байдуже... давно.
Ми повертаємось додому
на своЇх плечах втримавши там зло,
ми сподівалися забути втому...
Від вас - вимоги, докори, лайно...
То звична справа, то знайомо
ми розуміємо, такі не всі.
Не перейматесь, ми всі з бетону
все "переваримо" в собі.
5.10.2018
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=809407
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 09.10.2018
автор: Гучномовець Київський