Я дуже хочу цілувати жінку,
В якої очі прагнуть до злиття.
Що береже в своїй душі жаринку,
Яку переповняють почуття.
В якої руки, мов лоза вербова,
Нагадує тополю молоду.
Яка стрічає зірку вечорову,
З якою я ніде не пропаду.
Вона, як казка – проліскова фея,
Єдина й неповторна у житті.
Моя найкрасивіша орхідея,
Що носить своє серце в доброті.
Уклін тоді, моя земна красуне,
Люблю тебе, як вишню у цвіту.
Я над тобою хмари всі розсуну,
До свого серця, доле, пригорну.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=809434
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 09.10.2018
автор: СЕЛЮК