Осінь гуляла дворами,
Листя пожовкле кидала,
У хмар високих просила,
Любові, творіння й краси.
Осінь чекала на мене,
Мрію квіткову писала!
Рідна мене не приймала,
Музу мою не пускала.
Осінь чарівна шукала,
Білі троянди у серці поета,
А Ліна Костенко писала:
"Все буває в серці людському -
тихий смуток і гордий гнів,
І скорбота горя найбільшого,
і гнітючий тягар гіркоти,
Та нема тягаря страшнішого
невагомої пустоти"
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=809442
Рубрика: Інша поезія натхнення
дата надходження 09.10.2018
автор: Левський