Пробачте мамо

Прости  мене,світе,  за  всі  помилки
За  всі  крики  й  образи,що  комусь  
завдали...
За  те,що  іду  я  й  ніяк  не  спиняюсь,
як  інші  по  світу  ніде  не  тиняюсь...
Говорю  матусі    негарні  слова,
чимось  її  ображаю,  у  серце  вражаю...
Та  я  визнаю,що  не  є  я  права,
і  слово,пробачте,  кажу  я  щодня...
Пробачте  за  дурість,за  всі  ті  слова,
що  вам  ранили  душу,  і  без  ножа...
Пробачте  за  крики,за  сварки  усі,
якими  живуть  і  зростають  всі-всі...
Пробачте,матусю,за  те,що  іду,
що  я  бачу  мету,що  в  житті  я  на  ризик  
великий  піду...
Я  не  можу  інакше,не  можу  ,  і  все,
хоч  якби  я  не  старалась  звернути  з  дуги,
що  як  терня,  й  каміння  встала  переді  мною...
Пробачте,  Ви,нене,що  була  така,
що  так    і    я  змалечку  росла  та  й  росла,
і  любила  країну,  що  нею  жила...
Пробачте,благаю,за  те,що    ваші  нерви  
я  не  берегла,  не  слухала  Вас,
все  в  думки  тікала,...
Люблю  Вас,мамо,безмежно  люблю,
і  ніяк  не  допущу,щоб    пускали  сльозу...
Найцінніша  у  світі,  моя  мамо,
рідненька...
Ви  зазнала  немало  біди  у  житті,
ви  зростили  мене,  і  навчили  ходити,
ви  подарували  путівку  у  власне  життя...
Та  люблю  я  безмежно,  свою  неньку-країну,
не  допущу,щоб  лихо    прийшло  і  до  нас...
То  ж  боротися  буду  за  волю  і  мир,
щоб  Ви  спали  спокійно,  і  ще  довго  жили...
Ви  пробачте,мамусю,за  всі  мої  гріхи,
за  погані  всі  вчинки,за  слова,за  усе...
Залишайтесь  будь  ласка,такою,як  є  ...


Присвячую  моїй  мамі,яка  для  мене  ВСЕ,  хоч  я  не  ідеальна,іноді  говорю  з  мамою,так,як  відчуваю,не  вибираючи  слів,та  потім  відразу  вибачаюсь...Мама  розуміє...Ми  з  нею,і  соратники,і  друзі,і  порадниці-  не  пам'ятаю  чогось  такого,чого  б  від  мене  не  знала  мама...Цінуйте  своїх  матерів,  висловлюйте  з  нею  всі  свої  думки,  які  є  у  голові,  любіть  їх  безмежно...Мама-  наш  всесвіт,який  нас  рятує  й  мотивує,  радить  нам  і  повчає,радіє  й  плаче  з  нами,  підштовхує  нас  у  світ  своєю  любов'ю..Не  треба  боятися  мами,треба  казати  все,що  болить  душі,і  тоді  все  пройде,і  тільки  після  розмов  з  мамою  нам  завжди  на  душі  стає  світло  й  легко....  Любіть  матерів!!!

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=809461
Рубрика: Присвячення
дата надходження 09.10.2018
автор: Лілія Левицька