Перлина

Юрію  Васюті

Думала  –  носиш  каміння,  
думала  –  з  цим  пропадеш,
з  часом  прийшло  прозріння,  
що  то...  перлина.  Авжеж,

мучило  і  душило,  
плакало  й  вниз  тягло...

Все  ж  таки  відродило,  
все  ж  таки  відлягло...
зерно

Не  зацвіте,  не  зів’яне
те,  що  зійшло  плодом

Цінність  та  унікальність  –
нести  в  душі  джерело

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=809906
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 14.10.2018
автор: Яна Бім