Люди як мурахи
Лізуть наверх,
Однакові запахи,
Однаковий нерв,
Відчуває таке,
Що й пів року назад,
Вітер нічний,
Зоряна ніч,
Світ швидкий,
Вселенська піч,
А ми втечем,
У темноту,
І почнем,
Дням новим лічбу.
Ах, сни незвідані,
Пропащі,
Струни душі порвані
Прощальні.
В мареві душі моєї,
Темної, пустої,
Слід дівчини тієї
Необачної і злої.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=809946
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 14.10.2018
автор: Krasique