Не грайте в війну, не треба.
Бо десь на підлозі мати
КвилИть у саменьке небо.
Й не може уже кричати.
Не грайте в війну. Благаю.
Десь донька чекає тата.
Я крилонька знов вдягаю
І в небо. Лелеченята
Просили :
-Візьми з собою!
Ми Матір вблагаєм Божу.
Війну зупинить! Юрбою
Попросимо... Вірю... Зможем.
Молитися мусить кожен...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=810006
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 14.10.2018
автор: Відочка Вансель