У мить коли усе завмерло,
Я чула лиш свій подих ,
І дотик губ все знов і знов,
Який чекала я давно.
Та лиш не відчувала
Я в серці стукіт почуттів.
Це лиш фантазія...
Яка була лиш у цю мить.
Не думала про нього,
Про губи ті солодкі,
А лиш про те як я кохала,
Колись єдиного свого...
Він вже пішов і не вернеться.
А значить й думать вже не варто.
Лиш здогадкою й щастям,
Я всезгадаю лиш його...
Та може все ж я покохаю,
І буду щаслива й кохана,
Але це лиш моя фантазія,
Яка була лиш й цю мить...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=81005
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 25.06.2008
автор: Olenka