Іще не чекає оказія
іти за останню межу,
але епітафію маю я,
яку по собі залишу́:
піїте породи інакшої,
не чую, хоча й до кінця
читаю, але не побачу я
порожньої сили слівця.
Немає у мене претензії
за види на прісний пейзаж,
але не ціную поезії
де діє лише епатаж.
Не вписуємося у рубрику
ні оди, ні музи, аби
забавити римою публіку
у ролі героя юрби.
Уміємо сіяти пазлики
на спомин особі своїй.
І поки немає надій,
зелені виписую тапочки
собі і поезії класики
у вирії гуру й месій.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=810065
Рубрика:
дата надходження 15.10.2018
автор: I.Teрен