Скоро небо дощами виллється
І зіллються дороги з місевом.
Буде холодно, буде вітряно,
Будуть плакати трави скошені.
Із гіркотами, ще й з солоними
Опадуть листочки – прийшла пора
Осипатися, серцю боляче,
Бо пройдуться по ним чоботи.
Ну, а поки ще трави не займані,
Поки ще дороги не місево,
Поки сонце, гаряча мисочка,
Варить з квітів борщ– значить літо ще!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=810111
Рубрика: Лирика любви
дата надходження 15.10.2018
автор: Світлана Петренко