Я заховаюся, кохана, від людей
В твоїх очах, немов дитя у квітах...
Я зацвірінькаю, неначе соловей,
Я загойдаюся на віях, як на вітах!..
Озерами твоїми попливу,
Як красень-легінь в старовинній казці,
І ляжу у пахучую траву
Твого волосся пасма розпрекрасні!..
Про це не знатиме ніхто,.. впадуть сніги,
Зима пухнасті віти нам постеле...
Про це не знатиме ніхто - і навіть ти,
Моя лебідко ясноока, моя леле!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=810115
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 15.10.2018
автор: Протоієрей Роман