Любов – це не в гаю ставок дзеркальний,
В який дівчина може милуватись!
Вона пронизлива, наче гудок вокзальний,
І кличе з самолюбством розпрощатись.
І в неї є приливи і відливи,
Уламки кораблів, свинцеві кулі,
Відомі їй шторми, раптові зриви,
Міста у океанах затонулі...
І золоті скарби в залізних скринях
Пильнує прозорливе її око,
І перли, які навіть в сновидіннях,
Вам не намаряться на дні зовсім глибоко!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=810249
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 16.10.2018
автор: Протоієрей Роман