Пробач, пробач, спізнився я з листом.
Рідненька, тут не вміють сумувати!
Я для країни був захисником!..
Та сліз твоїх мені не зцілувати.
Пробач.Та я щасливий тут такий,
Що Янголи - і ті всі дивувались!
Коли дуркую - то такий смішний,
Що мною до тепер ось милувАлись!
Тобі чарівних снів. Ну! Посміхнись!
Ти в мене така гарна. Ти вродлива!
Не треба мені сльози... Ти молись...
Люблю тебе. Матусенько! Ти диво!
І пам'ятай :твій син завжди щасливий!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=810262
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 16.10.2018
автор: Відочка Вансель