Вовча зграя бігала по колу -
Прапорці-закони не пускали.
Постріли лунали щільно поруч -
Крок за кроком зграю убивали.
Рідний і квітучий ліс
Сотні років був для неї раєм.
Та чужинець смерть сюди приніс
Щоб цей ліс зрубати — їх вбивають.
Прапорці…
За ними вовча воля
І життя вовчиць та вовченят,
А між прапорцями — смертна доля
Прапорці наставив підлий кат!
Стане духу в нас перебороти,
Розірвати підлості ланцюг,
Не чекати часу та конати…
Вмитись кров'ю не своєю, а злодюг?
Папірці…
Законами назвали.
Мій народе, стане в тебе сили?
Стільки папірців поначіпляли...
Скільки ще?
Щоб врешті зрозуміли...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=810336
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 17.10.2018
автор: Петро Кожум'яка (Ян Укович)