Мені з тобою хотілось сміятися,
Обійматися
Серед Парижу, Риму, Нью-Йорку, Лас-Вегасу.
Цілуватись, коли гасне Ейфелева вежа.
Тікати до Денвера автостопом,
Хоча, годі.
Стоп.
На цьому досить вже.
Дні за днями,
Години, хвилини,
Минають разом з нами.
Проходять, пролітають,
І виходу не мають.
Та я буду писати для тебе,
Допоки не зірветься небо.
Допоки триває ця пісня,
І наша вічність.
Я залишу сліди помади на твоїх щоках,
Сигаретних пачках,
Різних номерах,
Кредитних картках,
На твоїх руках,
Доки триває наше життя.
/Кілометри рвали моє серце
Мене біль цей душить/
Приходи ти милий,
Приповзи лиш любий.
Цілуй моє серце,
Бери мою душу.
Ми залишимось вічними,
На рваних сорочках від
Пристрасті.
На фотокартках і у пам'яті,
Слідами від вина солодкого
Ігристого.
Каплями від шампанського,
Морськими бризками.
Дні за днями,
Години, хвилини,
Минають разом з нами.
Збирай валізу,
Бери свій паспорт,
Поки цей світ не згасне.
Гори,
Їж кожну хвилину,
Часу більше немає…
Лишилась одна година.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=810430
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 18.10.2018
автор: Сюзанна Мотрук