Наче бурштинова смола,
А чи сльза осіння,
Скапує вранішня роса
З черешневого гілля.
Неначе золото блищить
На косах у берізки.
А коли раптом задощить,
То вже її й не видко.
Бо із краплинками злилась
І довгими нитками
Снує і пада раз у раз
В обійми землі-мами.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=810446
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 18.10.2018
автор: Неоніла Гуменюк та Олег Требухівський