Вірш написала...І пишу я знов,
І до снаги мені моє писання...
Поезія це - свято, це - любов,
Моє натхнення, пошук, сподівання...
Пишу я тихо...Що там говорить?..
Та і немає з ким мені балакать...
Лиш під ногами кіт рудий мурчить,
А я пишу, це краще,аніж плакать...
Все,що було,- пройшло і відпливло,
Минуле в віршах знову оживає...
Весни і літа, ніби й не було,
Сум і печаль у серці не стихає...
Отак пишу я - за рядком рядок,
Про що писать - душа і серце знає...
Кожен рядок - життя мого урок,
Я кожну мить у віршах звеличаю...
В моїх віршах є осінь і зима,
Весна і літо, й часом - тихі сльози...
Поезія - це радість, це - життя,
Не зітруть їх ні вітри, ні морози...
Бува поезія моя й гірка,
Та в ній - усі мої найкращі ліки,-
Від смутку і журби...Та для добра,-
Живе в мені сьогодні і навіки!..
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=810639
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 19.10.2018
автор: геометрія