Я люблю усю пташину,
як вона поміж гілками,-
пурха, скаче і літає,
й упивається піснями...
І весною, й диво-літом,
коли птацтво розквітає...
Восени ж воно щорічно
десь на південь відлітає...
Стає тихо...Й мені сумно,
що не чутно щебетання...
Лише голуба й голубки,
чутно диво-воркотання...
Я дивлюсь на диво-вирій,
там, де небо ясне сяє,..
вільно там пливе пташина,
і злегка крильми махає...
-Прощавайте, мої милі,-
я усім птахам гукаю...
На життя у чужім краї,
хай вас Бог благословляє...
Усміхається вам небо,
Південь зустріча квітками,
це життєва в вас потреба,
ви повернетесь, я знаю...
А я буду вас чекати,
як дітей чекає мати...
Повертайтеся весною,
і веселі, і здорові...
Я надіюсь, що діждуся,
і побачуся ще з вами,
поспілкуюсь, полюбуюсь,-
вами й вашими піснями...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=810704
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 20.10.2018
автор: геометрія