Осінь, осінь невблаганна,
Знову зустріч в нас з тобою,
Небажана і неждана,
Нерозлучна ти зі мною.
Неосяжні міріади
В прохолодні ночі темні
Дариш зорі – діаманти,
Для багатих і для черні.
Оксамитові серпанки,
Зачаровані вуалі,
Покривають ранки землю,
Неосяжні оком далі.
Лист опалий верболозу
Стелиш ніжно над водою,
Вже не стало сил у нього
Сперечатися з тобою.
Журавлиний клекіт в небі,
Птах у вирій - клич прощання,
Залишає нам на згадку,
Чи на зустріч сподівання.
Осінь, осінь золотава,
В сонці виграва діброва
Незрівняна ця палітра,
Різнобарвна, кольорова.
Ти чаруєш мої очі
Незрівнянною красою,
Тиша, спокій, засинання,
Все пов’язано з тобою.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=810785
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 21.10.2018
автор: Викчер