Страшна навіть не підлість —
жаске розчарування.
Коли в очах підступність
І блиск гниленьких планів.
Коли біда з тобою,
Тяжка на серці рана,
Не варто сподіватись,
Що зразу поруч стануть,
Хто вчора усміхався,
Надійним прикидався,
Кого навчав, ділився,
Роками спілкувався.
Дорога всіх проявить,
І як би не старався,
Все має своє місце,
Свій час і свою вартість.
Підняти можна гирю
І пересунуть гору,
Якщо всім захотіти —
То й вичерпати море.
Не можна повернути
Довіру та повагу,
І, мабуть, не забути,
Не виправдати, мабуть...
І хай як буде далі,
вам ваше залишаю...
Приємно відчувати,
Що серце відпускає.
Вам не дано судити,
Корисно б пам'ятати
І з легкістю корити,
І поспіхом карати.
Та істина легенька,
І янгол не відрікся.
Моя сім'я маленька,
А сили богатирські!
Я з ними оновлюся,
Спокійним стану, сильним,
А біди й негаразди
Лиш зміцнюють обійми.
09.2016 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=810950
Рубрика: Лірика
дата надходження 22.10.2018
автор: Таня Світла