Я... догори дриґом
Ноги по коліна в небі
Бовтаю ними ,
А поруч пропливають -
Хмаро-риби
І не полохаються, аніскілечки
Через те бовтання.
Їхні білі пухкі животи зігріва-
Вогняна перлина,
У вигляді сонця .
Попри котру :
Ці білосніжні
Щоденно дрейфують.
-Так не буває!-
Скаже хтось неодмінно
-Так не буває...
Я ж ввічливо погоджусь ,знаючи правду...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=810967
Рубрика: Верлібр
дата надходження 23.10.2018
автор: Vin Libert