А осінь вже на кінчику пера,
І спогади про літо пише злива.
Неначе ллються сповіді слова
Так болісно і так правдиво.
А спогади, немов пожовклий лист
Кружляють невідступно наді мною.
У осені є свій художній хист :
Все віддаляти нас з тобою.
Вже так далеко, ніби в забутті,
Вже крапка та не буде далі.
Вихоплюють лиш тільки ліхтарі,
Дві тіні та тремкі деталі.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=811005
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 23.10.2018
автор: Богдана Копачинська