Коли у вірша виросли ті крила,
З якими піснею він став, пізнавши лет,
Здалося, друге дихання відкрилось,
І усвідомлюєш тоді, що й ти поет.
Це відчуття не кожному відоме,
Коли із піснею і ти летиш у даль,
І дякуєш за все це Богу й долі,
Й не знаєш сам, радіти чи ридать.
В такі хвилини серце то німіє,
То витанцьовує у грудях гопака,
Душа від щастя того теж хмеліє,
Обнять готова світ і співака.
В житті так мало хвилювань подібних,
Коли стаєш крилатий, ніби птах,
Віддав землі, знедоленій та рідній,
Те, що носив у серці й на устах.
23.10.2018.
Ганна Верес (Демиденко).
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=811087
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 23.10.2018
автор: Ганна Верес