Золото…

Золото,  золото,  золото
Падає,  сиплеться  вниз.
В  нього  наш  дворик  загорнуто,
Дах  і  балкон,  і  карниз.
Золото  сяє  на  ганочку.
Боже,  яка  красота!
В  наше  містечко  паняночка-
Осінь  прийшла  золота.
Тільки  ця  дівчина  -  з  гонором:
Глянула  –  дощ  цебенить.
Падають  крапельки  з  гомоном.
Золото  зникло  за  мить.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=811253
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 25.10.2018
автор: Leskiv