Питання відкриті, а правда закрита
Вже ситі диктують голодним
І слабкістю силу не крити
Гаряче покрили холодним
Латентні раби ще не знають
Що вже у ярмі народились
Того, хто зривав проти зграї
Вся зграя до залишку їла
Товар на товар, та і люди
Товаром дешевим вже стали
Корів за рогами всі судять
Рабів по рукам рахували
Не стало вже майже свідомих
Свідомість вбивати навчились
Рабам вже не вирвать з полону
В який ті самі зголосились
Минають роки і прошарки
Навчились вже змінювать товщу
Тепер щоб "триматися марки"
Колекцію мають із жовчі
Закриті у злій площині
Незримо для себе стають
Рабами... А самі раби
На радість панам лиш живуть
Не суть, що рабами нас роблять
Несуть нам локшину до вух
А те, що у своїй оглоблі
У рабстві втрачаємо дух...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=811298
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 25.10.2018
автор: Володимир Ромен