Попередня частина: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=810739
Осінь небо малювала
і хмарками прикрашала,
а малюнок білих хмар
наче янгол малював.
Оце він летів світами
і розмахував крилами,
і ширяв у далечінь,
де рождалась ночі тінь.
А для тіні ще не час:
ніч запрошувать до нас,
тому в лісі вона бродить
і пожовклий лист знаходить.
В дзеркало води загляне,
де синіше небо стане,
листячком зашелестить,
на деревах уже спить.
Рясним дощем покропить,
краплі в листі залишить,
знову стане малювати,
синє небо фарбувати.
Продовження: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=811837
23.09.2018.
Світлини Ігора Винниченка:
“Зачепило…”
https://www.facebook.com/photo.php?fbid=10209873087303398&set=pcb.10209873092783535&type=3&theater
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=811320
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 25.10.2018
автор: Светлана Борщ