Якби почув:- «Я теж люблю!»,
Мене б тоді не зупинили…
Я б поклонився солов’ю
І світ почув: «Я хочу жити!».
Коханій руки цілував,
Щодня підносив хризантеми.
І зайвими були б слова,
Без слів писалися поеми.
Повільно плинули літа,
Хоч час, ми знаєм, не спинити…
Новопосіяні жита
Років добавили пожити.
І те, що в серці в нас обох,
Нам кров у жилах хвилювало.
І лише Бог – Єдиний Бог,
Нас розсудити зміг по праву.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=811475
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 27.10.2018
автор: СЕЛЮК