Осінь...
Листя...
Надворі холодно...
Вечір...
І ти лежиш слухаєш,
Як падає дощ.
Все що ти взмозі зробити,
Це включити в навушниках
Улюблені рядки пісень...
Але ж ти так любиш цю осінь,
Це листя, ці холоди.
Це напевне тому,
Що ти йдеш по осіннім вулицям,
Задумавшись...
А під ногами калюжі.
Навколо так гарно опадає листя,
Все пахне димом і доспілими яблуками,
Десь у небі ти чуєш,
Як летять у далекий вирій птахи,
Всі навколо кудись поспішають.
Та тільки не ти,
Ти йдеш і милуєшся,
Цією осінню.
Ну і нехай вітри дують прямо в обличчя,
Але ти не бошся цього холоду,
Бо починаєш звикати
До осіннього шуму.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=811555
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 27.10.2018
автор: Марія Федорів